Цивілізація Атлантів

Адміністратор

За даними бібліографії на сьогоднішній день про Атлантиду, таємничий материк, що похований десь на дні океану, написано понад 20000 наукових праць і пригодницьких творів. Висуното понад 1700 гіпотез про її місцеперебування й причини безслідного зникнення. Та чи справді безслідного? Однією з основних версій материк пішов надно внаслодік жахливого катаклізму, ймовірно навіть що збройного кофлікту близько 9ти тисяч років тому. Атландита - цивілізація величзних атлантів, ще відомі як можливі нащадки лемурійців. Згадки про неї є багатьої історичних хроніках.

Якщо черпнути інформацію з грецьких міфів про Атлантиду, то можна дізнатися про те що, на початку світу коли Олімпійські боги ділили землю Посейдону дісталась саме Атлантида. Він зробив її родячою та багатою. ЇЇ заселели люди цар мав дочку Клейто, яка дуже припала до душі Посейдону. Після смерті її батьків від Посейдона Клейто народила п'ять пар близнюків, які поділили між собою владою на усьому острові. Багато поколінь атланти мудро правили островом та з часом в них все менше лишалось божественної мудрості а ставало більше людської жадібності. Маючи величезну могутність вони завоювали багато земель. І Зевс зібрав нараду богів, щоб зупинити їх. Предки афінян повстали проти загарбників і здобули перемогу, попри те, що були зраджені союзниками.

Після цього за одну добу земля під Атлантидою розверзлася і поглинула острів. На тому місці лишилося місце з мулом, яке відтоді неможливо перетнути кораблем.

"Тімей" і "Критий" Платона (стародавні твори)

У 421 році до н. е. грецький філософ Платон у двох своїх творах - "Тімей" і "Критий" - виклав історію і сумний кінець острівної держави Атлантида. Розповідь у формі діалогу веде прадід Платона, Критий: він передає зміст бесіди зі своїм дідом, той почув розповідь про Атлантиду від сучасника, Солона, афінського законодавця і поета, який, в свою чергу, дізнався про Атлантиду від єгипетського жерця. І Платон в своїх текстах не раз підкреслює, що це не міф, а правдиве оповідання про історичні події. Атлантида, за словами Платона, - величезний острів, що лежав в океані за Геркулесовими стовпами, тобто за Гібралтаром. У центрі острова височів пагорб, на якому стояли храми і царський палац. Акрополь - верхнє місто - захищали два ряди земляних насипів і три водних кільцевих каналу. Зовнішнє кільце з'єднувалося з морем 500-метровим каналом, по якому у внутрішній порт заходили кораблі. Життя Атлантиди постає повною благополуччя.

Багато хто в 20-21 сторіччі дозсліджував океанічне дно атлантичного океану, але в основному так це потребувало дорогого фінансування нічого не звичайного не знайшли. Та є такі доказують, що дійсно бачили підводні руїни: залишки колон, кімнат чи доріг та інше предмети. Але якщо взяти науковий підхід близько від 10-11(тисяч) років тому стався катаклізм, після якого океан поглинув Атлантиду, то логічно припустити що так і є що крім можливо письмових фактів чи народного фольклору нам не лишилося в спадок про прадвню батьківщину багатьох народів.

Лемурія

В багатьох народах світу, а найбльіше в індійських епосах та легендах і також в міфах Індокитаю, згадується про затонулий материк Лемурію. довгий час багато хто вважав, що то могли бути згадки про Атлантиду. Та багато протиріч все таки довели той факт - що мова йдеться саме про затонулий контент Лемурію.

Історія

Він був саме тією південною втраченою колискою цивілізації, про яку так багато згадують як домівку усіх великих "богів". Лемурія або Пасіфіда, розміщувався в океані і згідно сьогоднішнім науковим дослідженням пішов на дно, приблизно 12000тисяч років тому, коли рівень моря піднявся на близько 150м від колишнього рівня і затопив дуже велику частину праконтиненту. Такий катаклізм могла спричинити комета Тіфона, що близько наблизилися до землі в той період і визвала величезні цунами. Рештки цивілізації яким вдалося врятуватися переселились на острови зберегіачи культуру народу, інші мігрували в Азію маючи багато вікові досягнення досягення успішного розвитку в усіх галязях вони заснували там міцну цивілізацію.

Індіанці південної Америки малювали карти зі зниклим тисячі років під воду континентами Атлантидою та Лемурією які були зображені на знаменитих каменях Іки. Майя розповідали проте, що вони нащадки древніх лемурійців та атлантів.

Міфологія, легенди

Якщо взяти матеріал з вікіпедії", В індійській міфології є відомості про затонулі в Індійському океані міста, якими правили або демони (Тріпура), або Крішна (Дварака) і Шива. Дварака, столиця Ядавів (племені Крішни), була створена за одну ніч за наказом Крішни, коли він вирішив залишити Матхуру, колишню столицю. Двараку поглинув океан через сім днів після відходу Крішни з цього світу.

В міфології в епосі Махабхарата який дійшов до нас з глибин історію і розповідає про древніх богів, про те яку вони мали могутність. Мова могла йти якраз про лемурійців які маючи тисячі років розвтику могли стати для місцевого населення богами. Хоч за описами епосу це могли бути й завойовники з космосу.


"" вімана наблизилася до Землі з неймовірною швидкістю і випустила безліч стріл, блискучих як золото, тисячі блискавок ... Гуркіт, виданий ними, був подібний до грому від тисячі барабанів ... За цим послідували запеклі вибухи і сотні вогненних вихорів ... "; Вогонь Індри "величезне, що вивергає потоки поломя мчить з шаленою швидкістю, оповите блискавками", "вибух від нього був яскраввіший за 10 тисяч сонць в зеніті",

Опис смертельної зброї з епосу, яка в характарестиках потужності навіть обганяє сучасну.

Багато містичних робіт присвячені саме питанню пошуку відповідей хто такі й звідки були Лемурійці.У своїй великій праці «Таємна доктрина» (1888) Блаватська описує історію походження Повелителя вогню, яка налічує кілька мільйонів років, і оповідає про п'ять корінних расах, що існували на землі, кожна з яких гинула в результаті жахливих катаклізмів. Третя корінна раса, яку вона називала лемурійцами, існувала мільйон років тому. Це були незвичайні люди - гіганти, що володіють телепатичні здібності, для яких динозаври були домашніми тваринами. Лемурійци загинули у водах Тихого океану, коли їх континент затонув. Нащадками лемурийців були жителі Атлантиди - четверта корінна раса, яку погубила чорна магія: 850 000 років тому континент поглинуло море. Нині живуть представляють п'яту корінну расу.

За менш популярною і більше схожою на фантистику проте згадану в частих епосах. Лемурійці були настільки технологічно розвинені, що володіли технологяіми що набагато переважають теперішні. Застосування атомної плазмоїдної зброї, та ще деяких видів зброї аналогів якої невідомо до сьогодні. Ці надзвичайні технології описані також в відому індійському епосі Махабхарати, уривок вище - битва богів. За цією ж версією лемурійці, які захопили землі азії воювали з північними білими богам гіперборейцям які мали надзвичайну силу. Можливо внаслідок застування якоїсь неводомої зброї Лемурія пішла на дно, а Гіперборея вкрилась льодом та частково пішла на дно. Зважаючи на неабиякий інтерес до прадавніх континентів, точніше до знань та технологій якими володідили древні можливо все таки в майбутньому людство знайде відповідь на ці питання.

Блукання в пошуках втраченої історії


  1. Где вставала ночь времен немая,
  2. Ты раздвинул яркий горизонт.
  3. Лемурия... Атлантида... Майя...

Нонна Журавлева -Гросс

Вгору